Народження козацтва

Дана публікація розрахована на дітей шкільного віку, а також всіх, хто прагне поглибити свої знання з історії козацтва.

Дітям про козаків: народження козацтваНародження запорізького козацтва належить до сивої давнини, а саме XIV ст., коли більшість українських земель була опанована Польсько-Литовською державою. Плодючі землі України приваблювали й інших заздрісних сусідів. Та найгіршим лихом для народу були навали войовничих кочовників. 

Важко жилося людям у цей час. Пани відбирали найкращі землі, пригноблювали селян, нав’язували свою релігію та культуру.

Простолюдинам не дозволялося посідати високі державні посади. «Господарі» пригноблювали ремісників, а деякими ремеслами й зовсім заборонялося займатися. Утискували й купців, змушуючи продавати товари дешевше від їх справжньої вартості.

Нестерпний гніт змушував селян та міщан тікати з рідних місць на південь у вільні степи, які у народі називали Диким полем. Тут не було ані селищ, ані міст, ані якоїсь влади — лише безлюдний неозорий степ з буйними травами. Тільки де-не-де можна було натрапити на острівці лісів. Саме тут втікачі і знаходили собі притулок. 

Мандруючи по степах, самотня людина ризикувала загинути від голоду або стати жертвою хижаків. Та найнебезпечнішою була зустріч з татарами. Отак, тікаючи від одного ворога, людина ризикувала потрапити до рук іншого.

Щоб вижити в таких умовах, втікачі змушені були озброюватися і гуртуватися у самоврядні громади. Їх зброєю були списи, луки, сокири та шаблі.

Гуртуючись, вільні люди влаштовували тимчасове житло, вели спільне господарство: збирали мед диких бджіл, вичиняли шкури, в’ялили м’ясо та рибу. 

Старі люди розповідали: 

— Дивимося, аж тут ні хатини, ні куреня нема. Що робити? Нарубав я очерету, накопав дерну, поставив той очерет, обсипав землею — оце, бач, хижка (курінь) і є.

—А що ж тепер їсти?

— Їсти, що хочеш, є! Дивись: дикі кабани, кози, борсуки, лисиці, зайці, вовки. Птиць — страх Божий: сотні гусей та качок диких, лебедів… А у лиман подивись: хоч рибу руками лови!

На початку зими втікачі крадькома поверталися до своїх домівок.

На жаль, історія не залишила свідчень, коли та де народилася найперша ватага степових одчайдухів, які об’єдналися у товариство і називали себе козаками. Невідомо також, хто був їхнім першим ватажком і яка судилася йому доля.

Далі буде…

За матеріалами кн. «Гетьмани України». — Харків: Промінь, 2011.